Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
Інтерв'ю в.о. Глави Місії України при НАТО Є.Божка для DefenseExpress
Опубліковано 17 лютого 2016 року о 14:05

Минулого тижня в Брюсселі пройшла чергова зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО. В її рамках, DefenseExpress вдалось поспілкуватись з виконуючим обов’язки Глави Місії України при НАТО Єгором Божком.

Про очікування України від цієї зустрічі, а також від майбутнього саміту НАТО у Варшаві, про стан та перспективи відносин Україна-НАТО, а також місце, яке займає Україна в порядку денному Альянсу – в інтерв’ю DefenseExpress.

Єгоре Валерійовичу, чого Україні слід очікувати від цієї зустрічі голів оборонних відомств країн-членів НАТО?

Від сьогоднішньої зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО я особисто очікую рішень щодо максимального нарощування сил і засобів для гарантування безпеки східного флангу Альянсу. Хоча Україна і не є членом НАТО, де-факто вона є ключовим елементом його східного флангу. Тому всі рішення, які будуть прийняті на даній зустрічі, будуть також впливати й на безпеку України.

На скільки в сьогоднішніх умовах, коли в Альянсі на перший план виходять такі загрози як ІДІЛ, напруження у турецько-російських відносинах, емігрантська криза, Вам і Вашим підлеглим складно відстоювати інтереси України в НАТО?

Я б категорично не погодився з твердженням, що на перший план в Альянсі вийшли такі загрози, як ІДІЛ чи біженці. Питання захисту України від агресії з боку Росії надалі залишається одним з пріоритетів НАТО. Так, нажаль, безпекова ситуація в світі розгорнулася, до речі – не без російської участі, таким чином, що до цих пріоритетів додалися ще й інші, проте це не означає, що вони мають важливіше значення для Альянсу ніж анексія Росією Автономної Республіки Крим, чи розв’язана Москвою війна на сході нашої держави.

На вашу думку, які причини посилення військової присутності НАТО на своїх східних  кордонах?

Причина очевидна – військова загроза зі сходу. Яку ніхто не очікував, яку ні хто не міг собі уявити, але яка тепер стала реальністю. І це загроза не на один, два, три п’ять років – це загроза довгострокового характеру. І Альянс повинен бути готовий захищати зону своєї відповідальності від тих загроз, які є в безпосередньої близькості до його кордонів. Проте це робиться виключно в контексті стримування, про що керівництво НАТО неодноразово заявляло. В той же час, в Альянсі розуміють, що вести змістовний діалог з агресором можна тільки в тому випадку, коли ви надійно захищені і у вас є ефективні механізми протидії будь-яким його крокам.

В контексті загострення обстановки на Близькому Сході, чи передбачається сьогодні новий формат співробітництва між Україною та Туреччиною?

На сьогодні відносини між Україною і Туреччиною мають характер стратегічного партнерства. Слід наголосити, що стратегічне партнерство – це найбільш тісна форма політичної, практичної взаємодії, яка існує в міжнародних відносинах. Це означає взаємний режим найбільшого економічного сприяння, відвертий і змістовний політичний діалог на всіх рівнях, тісне практичне співробітництво, активну взаємодію з безпекових питань, а також з інших питань, що становлять взаємний інтерес.

Якщо говорити про майбутній Варшавський саміт НАТО, чого Україні слід очікувати від нього?

По-перше, ми сподіваємось на те, що невід’ємним елементом Варшавського саміту Альянсу буде засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Це було б логічною демонстрацією послідовної підтримки союзниками нашої держави в складних берекових умовах. Керівництво НАТО неодноразово заявляло, що безпека України і безпека євроатлантичного простору неподільні. Тому, під час даної зустрічі можна було б сфокусуватися саме на безпековому вимірі нашої взаємодії. Ми всі вже чітко зрозуміли, що найкраща зброя України проти будь-якої агресії – це сильна Україна, з потужною і сучасною армією. Для того, щоб розвивати цю армію, ми повинні застосовувати найкращі світові стандарти. І погодьтеся, що цими найкращими світовими стандартами на сьогодні є стандарти НАТО. Тому, очевидно, що сьогодні без НАТО належним чином реформувати наш безпековий і оборонний сектор ми не зможемо. Нам потрібна допомога на всіх етапах і в будь-якому вигляді. Починаючи від консультативно-дорадчої і закінчуючи матеріально-технічною.

Як ця допомога реалізується сьогодні?

Як Вам відомо, два роки тому, під час саміту Україна-НАТО в Уельсі, лідери країн-членів Альянсу вирішили надати нашій державі невідкладну допомогу в зміцнені її обороноздатності на фоні безпрецедентної агресії з боку Росії. Ця допомога надавалася протягом цих двох років, і продовжує надаватися сьогодні. Завдяки їй ми змогли відновити до мінімально необхідного рівня боєздатність наших збройних сил, які, на сьогодні вже здатні ефективно стримувати агресора. Це дозволило нам заглянути у середньострокову перспективу і сьогодні у співпраці з НАТО вже розробляється державна програма реформування ЗС України до 2020 року. Ця програма покликана забезпечити реалізацію одного з елементів стратегії Президента України «Україна-2020», в якій, зокрема, зазначено, що до 2020 року Збройні сили України мають повністю відповідати стандартам НАТО. Ми би хотіли завершити розробку згаданої програми у період до саміту НАТО у Варшаві.

Які елементи державної програми реформування ЗС України до 2020 року будуть реалізовані з допомогою НАТО?

По-перше, це реформа системи командування і управління ЗС України. Тобто, нова українська армія матиме зовсім іншу, нову архітектуру, яка повністю відповідатиме тій, яка застосовується в країнах-членах Альянсу. Чому це важливо? – Тому, що система командування і управління є, по-суті, хребтом будь-якої армії і від того, яким чином буде створений і зафіксований цей хребет, залежатиме надійність і ефективність дій збройних сил в майбутньому.

По-друге, це система стандартизації. Для того, щоб застосувати в українському війську стандарти НАТО, нам повністю потрібно реформувати нашу національну систему військової стандартизації. Тому, що та, яку ми отримали у спадщину від колишнього СРСР, не зможе ефективно працювати в майбутній архітектурі ЗС України, яка буде розроблена вже за стандартами НАТО.

Далі – логістика. Ми всі прекрасно знаємо наскільки чутливим є це питання в Україні. Сьогодні, пріоритетом на даному напрямку є належне логістичне забезпечення сил АТО, які стримують агресора на сході країни. А на перспективу – належне забезпечення вже нової української армії. Проте, для ефективної реалізації цих завдань, ми повинні створити абсолютно прозору систему логістики – починаючи від державних закупівель товарів і послуг, завершуючи їх розподілом і доставкою до конкретного бійця. Далі, ми повинні подбати про належну систему медичного і соціального забезпечення українських військовослужбовців. Сьогодні наші військові повертаються із зони АТО, і наш обов’язок – допомогти їм повернутися до нормального життя, як фізично, так і психологічно. І це питання має як термінове, так і стратегічне значення.

Також, досить важливою є допомога Альянсу у створенні в Україні Сил спеціальних операцій. В сьогоднішніх умовах, коли ми зіткнулися з нестандартним способом ведення війни, який використовує проти нас Росія, одним з ключових елементів протидії цьому є, власне, Сили спеціальних операцій. Під час свого останнього візиту до штаб-квартири НАТО Президент України досягнув принципових домовленостей, стосовно допомоги НАТО у створенні і розвитку цих сил, на основі досвіду і стандартів Альянсу.

В чому конкретно, буде полягати ця допомога?

Це досить широкий спектр, починаючи від розробки доктринальних документів щодо застосування цього виду збройних сил, закінчуючи навчанням, підготовкою та оснащенням особового складу.

Для того, щоб співпраця була ефективною для обох сторін, вона повинна бути, в першу чергу, взаємовигідною. Яку вигоду від співпраці з НАТО отримуємо ми – нам вже відомо. А що, власне, НАТО може отримати від співпраці з Україною?

Насамперед це неоцінений досвід застосування збройних сил в сучасному військовому конфлікті безпосередньо в зоні відповідальності Альянсу і в якому, противник активно використовує гібридні методи ведення війни. Наш досвід – це не експедиційна операція в іншій частині світу, це не навчання, де збройні сили застосовуються для протидії умовному противнику. В даному випадку противник сильний і реальний, відповідно - досвід, який ми отримуємо також є реальний і неоціненний. І цей досвід – наші партнери з НАТО сьогодні не візьмуть більше ні де.

А як сьогодні розвивається військово-технічне співробітництво між Україною і країнами членами НАТО?

На сьогодні взаємодія з Альянсом оборонно-технічній сфері також розвивається досить продуктивно. Українські підприємства ефективно співпрацюють з партнерами з країн-членів НАТО, зокрема, за такими напрямками, як авіаційна, бронетехніка, а також високоточна зброя.

Важливою подією, що дав поштовх розвитку оборонно-технічного співробітництва (ВТС) України й НАТО, є візит генерального секретаря НАТО в Україну у вересні минулого року, в ході якого була підписана декларація про оборонно-технічне співробітництво між Україною та Альянсом. Після цього, в ході візиту вже П.Порошенка в штаб-квартиру НАТО в грудні минулого року, була підписана детальна дорожня карта заходів, які мають бути реалізовані на даному напрямку.

Водночас, останнім часом активно запрацювала спільна робоча група Україна-НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва. З українського боку її очолює перший заступник Секретаря РНБО України Олег Гладковський, а з боку Альянсу – заступник Генерального секретаря з питань інвестицій в оборону Патрік Оруа. Наступне засідання цієї робочої групи, під час якого, має відбутись узгодження подальших дій в рамках дорожньої карти, відбудеться наприкінці весни цього року в Україні.

Відомо, що для того щоб країна стала членом НАТО, вона повинна відповідати військовим і політичним вимогам. Наскільки Україна, після двох років війни, реформ і тісної співпраці з НАТО, готова у політичному і військовому плані стати її членом?

Поки що, в соціально-політичній площині Україна не готова стати членом НАТО. Але, це не означає, що так буде завжди. Ми вже розпочали активну підготовку до вступу. Якщо ми говоримо про соціально-економічний і політичний блок питань, по яких ми маємо провести реформи, для того щоб відповідати стандартам НАТО, то це тісно пов’язано з реалізацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. По суті, вимоги, які висуваються в рамках даної угоди і соціально-політичний блок питань підготовки для членства в НАТО, є ідентичними. Тобто, наш ступінь готовності з соціально-політичної і соціально-економічної точки зору до вступу в Альянс, визначатиметься рівнем виконання Україною угоди про асоціацію з ЄС.

В той же час, ситуація з НАТО є трохи складнішою, оскільки крім зазначеного блоку питань, є питання оборонного і безпекового характеру. Тобто, країна, яка хоче в майбутньому стати членом Альянсу, повинна відповідати визначеним критеріям в секторі безпеки і оборони. І, власне, сьогодні ми активно взаємодіємо з Альянсом для того, щоб цих критеріїв досягти.

При цьому слід наголосити, що навіть, якщо країна готова до членства в Альянсі технічно, то вирішальною вимогою для його набуття, є все ж таки рівень громадської підтримки. І про це, коли прийде час, керівництво України запитає у свого народу.

http://defence-ua.com/index.php/statti/454-yehor-bozhok-pytannya-zakhystu-ukrayiny-vid-ahresiyi-z-boku-rosiyi-nadali-zalyshayetsya-odnym-z-priorytetiv-nato

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux