Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 11 по 16 травня 2016 року. Було опитано  2016 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування здійснювалося  за фінансової підтримки програми МАТRА Посольства Королівства Нідерландів та Національного  фонду  підтримки демократії (NED, США).

Більш детально можна ознайомитися з інформацією на сайті Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

• Приєднання України до НАТО – це найкращий спосіб  гарантувати національну безпеку України – такої думки дотримуються 46% населення. Підтримка  членства в Альянсі почала стрімко зростати у 2014 р. і стала тенденцією. Так, якщо у  2012 р. на НАТО як джерело безпеки покладалися лише 13% українців, то у травні 2014 р. – вже 33%, у грудні 2014 р. – 44%,  і листопаді 2015 р. – 46%.
• В той же час кардинально втратили свою привабливість ідея позаблоковості та військового союзу з Росією й іншими країнами СНД. Зокрема, у 2012 р. саме позаблоковий статус  був лідером за рівнем підтримки у суспільстві: 42% населення вбачали в ньому гарантію національної безпеки. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі частка прибічників позаблоковості різко скоротилася спочатку до  28% у травні 2014 р. і до 23% у листопаді 2015 р. Підтримка військового  союзу з Росією та іншими країнами СНД різко впала після анексії Криму та агресивних дій Росії на Донбасі. Якщо у квітні 2012 р. альянс з Росією джерелом безпеки вважали 26% українців, то у травні 2014 р. – 13%, а у листопаді 2015 р. прихильників такого варіанту лишилося  8%.
• Водночас існують значні  регіональні відмінності у ставленні населення до різних варіантів гарантування безпеки України. Найбільш прихильним   до вступу до НАТО залишаються Захід  (72% населення регіону) та  Центр (52%) України. Водночас  саме в цих регіонах найменша частка тих, хто виступає за позаблоковість (8% та 17%) або ж військовий альянс з Росією (2% та 5%, відповідно).
• У листопаді 2015 року вперше членство в НАТО вийшло на перше місце як шлях гарантування безпеки України на Сході України (Дніпропетровська, Запорізька та Харківська області), де відносна більшість (36%) віддають перевагу саме приєднанню України до євроатлантичної спільноти. На другому місці для жителів Сходу –  позаблоковість, за яку виступають 29% жителів регіону. Важливо, що протягом липня–листопада 2015 р.  на Сході прихильників НАТО побільшало (від 20% до 36%), а от позаблокового статусу – навпаки поменшало (від 43% до 29%).
• Приріст підтримки членства в НАТО відбувся і на підконтрольній Україні частині Донбасу. Так, якщо у липні цього року НАТО джерелом безпеки для України вважали 12% жителів  Донецької та Луганської областей (на підконтрольній  Україні території), то  у листопаді – вже 23%. Позаблоковість на Донбасі лишається відносним лідером громадської думки, але за останні кілька місяців вона втратила 14% своїх прихильників: у липні 2015 р. – 49%, а в листопаді – 35%.
• На Півдні України  рівень підтримки НАТО у другій половині 2015 р.  лишився майже незмінним (25%), так само, як і   рівень прихильності позаблоковості (38%), але натомість  різко скоротилася частка  прибічників військового союзу з Росією (від 15%  до 7%).
• Якби найближчим часом   в Україні відбувся референдум щодо членства в НАТО, участь у ньому готові були б взяти 64% від загальної кількості виборців. Втім, існують певні регіональні відмінності у готовності населення щодо участі у такому референдумі. Найвищою імовірна явка була б на Заході (81%),  в Центрі (68%) і на Сході (65%).  На Півдні  заявлена явка становить 47%, а на Донбасі – 41,5%.
• Референдум  щодо членства в НАТО був би впевнено  виграний: 75% учасників голосування підтримали б приєднання України до НАТО. Більше того, цей результат  вищий на 11%, аніж міг би бути влітку 2015 р. на гіпотетичному референдумі (64%) за приблизно такої самої очікуваної явки.
• Вперше в історії України очікуваний результат голосування на референдумі не ділить Україну – в усіх регіонах України він був би виграний. Найбільш переконливою була б перемога прихильників НАТО у Західному (91% «за» і 4% – «проти») і  Центральному (80% та 11%, відповідно) регіонах. На Півдні України 61%  учасників голосування виступили б за приєднання до Альянсу, а проти – 38%. Найбільш істотні зміни були зафіксовані у потенційних результатах референдуму на Сході та Донбасі. Так, якщо в липні ці два регіони проголосували б проти, то у листопаді  перевага була б на боці прихильників НАТО: на Сході – 57% «за» і 41% «проти», на Донбасі – 58,5%  і 40%, відповідно.  Втім, імовірне позитивне голосування на Донбасі та Півдні  на референдумі щодо членства в НАТО  зумовлене тим, що  противники НАТО на референдум не підуть.

Більш детально можна ознайомитися з інформацією на сайті Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Моніторинг змін громадської думки щодо вступу в НАТО на постійній основі здійснюється Київським міжнародним Інститутом соціології, Соціологічною групою "Рейтинг", Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Центром Разумкова та ін.

Зовнішньополітичні орієнтації громадян України

Результати соціологічного дослідження

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 9 по 14 вересня 2016 року

У випадку проведення референдуму стосовно вступу до НАТО за вступ збиралося проголосувати 44,3% опитаних,  проти вступу – 38,1%. У Західному регіоні за вступ до НАТО проголосували б 75,6% респондентів, проти – 10,4%, у Центральному регіоні – відповідно 51,2% і 28,1%, у Південному  – відповідно 24,1% і 48,1%, у Східному – відповідно 19,0% і 70,1%, на Донбасі – відповідно 31,0% і 52,0%. Якщо у наймолодшій (18-29 років) віковій групі прихильники вступу до НАТО помітно переважають супротивників (відповідно 49,6% і 32,1%), то у всіх інших вікових групах частки прихильників і супротивників вступу до НАТО статистично значуще не відрізняються.

За відновлення позаблокового статусу України виступають 32,8% опитаних, проти – 38,4%.  Прихильники позаблокового статусу становлять більшість у Східному регіоні, відносну більшість – Південному, супротивники – більшість у Західному і відносну більшість – у Центральному регіонах. На Донбасі частки прихильників і супротивників позаблокового статусу приблизно рівні. 

Геополітичні орієнтації жителів україни: Європейський союз, Митний союз, НАТО (лютий 2017 року)

Київський міжнародний існтитут соціології

Ставлення жителів України до питання вступу України до НАТО

Як і під час попередніх досліджень, наразі частка прихильників вступу України до НАТО дещо переважає над часткою противників: якби референдум із питання, чи вступати Україні до НАТО, відбувався у лютому 2017 року, 41% жителів України проголосували б за вступ України до НАТО, 32% - проти; решта 27% не визначилися, або не стали би брати участь у такому референдумі.

Тож, якби референдум щодо вступу України до НАТО проводився у лютому 2017 року, і у голосуванні взяли участь усі ті, хто визначився зі своїм вибором, явка становила би близько 73%, а голоси учасників розділилися б таким чином: 57% - за вступ України до НАТО, 43% - проти.

Частка готових проголосувати за вступ України до НАТО за минулі два роки практично не змінилася: 40% у травні 2015 р., 39% у вересні 2016 р. і 41% у лютому 2017 р.

Ідею вступу України до НАТО, як і раніше, підтримують переважно мешканці західних і центральних областей; на півдні і на сході країни більшість налаштована проти вступу України до НАТО. За результатами опитування, якби референдум з питання, чи вступати Україні до НАТО, проводився у лютому 2017 року,

• у західних областях 65% проголосували б за вступ до НАТО, 13% - проти, 22% - не визначилися;
• у центральних областях 41% готові проголосувати за вступ до НАТО, 22% - проти, 37% - не визначилися;
• у південних областях - 30% за вступ до НАТО, 53% - проти, 16% - не визначилися;
• у східних областях - 15%  за вступ до НАТО, 54% - проти, 32% - не визначилися.

Громадська думка населення України про НАТО (червень 2017 року)

Прес-реліз

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова з 9 по 13 червня  2017 року.  Опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування здійснювалося  за фінансової підтримки  програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2012–2016 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

• Від 2014 р. в українському суспільстві  превалює орієнтація на вступ  до НАТО як найкращий  спосіб гарантувати національну безпеку України. Порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає  цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у  2012 р. вступ до НАТО як джерела безпеки обирали  13%, у травні 2014 р. –  33%, у грудні 2014 р. – 44%,   листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 р. – 47%.  Станом на червень 2017  р. 47% українців вважають членство в НАТО основною  гарантією національної безпеки.
• Протягом останніх  років кардинально змінилася регіональна мапа підтримки НАТО. Так,  у 2012  р.  єдиним макрорегіоном, де відносна більшість підтримувала членство в Альянсі, був Захід, але й там 37% висловлювали  підтримку членству в НАТО, а 34% надавали перевагу  позаблоковому статусу.  В інших регіонах  частка  орієнтованих на НАТО як на гарантію безпеки  коливалася від 1% (на Донбасі) до 14%  (в Центральному регіоні).  
• У  2014 р. почалося зростання   прихильності до НАТО в усіх макрорегіонах України.   Станом  на червень  2017 р. На Заході України в членство в НАТО як запоруку безпеки  обирають 81% жителів, у  Центрі України – 68% (у квітні 2012 р. – 14%),   на Півдні України  – 20% (у квітні 2012 р. – 7%), на Сході – 32% ( у квітні 2012 р. – 2%).
• Зростання підтримки членства в Альянсі відбувалося на тлі розчарування в ідеї позаблоковості та військового союзу з Росією й іншими країнами СНД. Так, від 2012 до 2014 р.  саме позаблоковість була найбільш підтримуваним варіантом безпеки  для України – 42%, але після анексії Криму та початку війни на Донбасі  частка орієнтованих на позаблоковий статус  знизилася спочатку до  28% у травні 2014 р.,  23% у листопаді 2015 р, 25% у травні 2016 р. І дещо зросла – до 31% у червні 2017 р.
• Однак у ставленні до позаблоковості існують істотні регіональні відмінності. Позаблоковість досі має відносну перевагу як шлях гарантування безпеки України на Півдні (37%) та Сході (38%).   
• Найбільш кардинально змінилося ставлення до  ідеї військового союзу з Росією та іншими країнами СНД.Якщо у 2012 р.  на цей  варіант безпеки   покладалися 26% українців,  і це було другим після позаблоковості  варіантом безпеки, то вже у травні 2014  р. кількість прихильників  військового союзу з Росією та країнами СНД  впала до  13%,   у травні 2016 р. – до 7%, у червні 2017 р. – 6%. У період між квітнем 2012 р. та  червнем 2017 р. підтримка  мілітарного союзу з Росією та іншими країнами СНД впала  у всіх макрорегіонах України, причому найбільше – на  Сході (від 38% до 13%) та Півдні (від 31% до 11%).
• Готовність взяти участь у  референдумі щодо членства в НАТО залишається на приблизно однаково високому рівні від 2012 р.  Так, якби   волевиявлення з приводу приєднання до НАТО відбувалося в червні  2017 р., участь у ньому взяли би 66% населення. Найвищу  гіпотетичну  явку демонструють  жителі Заходу (81%), найнижчу –  Південного регіону (42%). На цьому референдумі  більшість  (69%)  проголосувала б «за»  вступ  до НАТО при 26% тих, хто «проти», і 26% тих,  хто ще не визначився.  У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати  голосування були б  протилежними:  61%  тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б «проти» і лише  28%  – «за».
• Водночас  результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО були б різними у різних регіонах України:   проголосували б  «за» у Західному («за» – 71%, проти – 11%, не визначилися – 17%)  та Центральному регіоні («за» – 52%, проти – 30%, не визначилися – 17%). Переважно «проти» проголосували б у Південному («за» – 25%, проти – 43%, не визначилися – 33%) та Східному регіоні («за» – 32%, «проти» – 53%, не визначилися – 15%).
• Для тих, хто готовий проголосувати «за» членство  України в НАТО, головним аргументом є те, що НАТО «дасть гарантію безпеки Україні» – це є основним мотивом для  86% прихильників НАТО. Ще вагомими мотивами є те, що членство в НАТО дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію» (33%) та що Україна матиме більший авторитет на міжнародній арені (25%).
• Визначальним  аргументом негативного ставлення до членства України в НАТО є побоювання, що це зможе втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 44% тих, хто проголосував би проти вступу України до НАТО),  побоювання, що це спровокує  Росію на пряму військову агресію (28%) та переконаність, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (27%).
• Основним наслідком повернення України до позаблокового статусу стане те, що країна опиниться без жодних гарантій безпеки перед зовнішньою агресією – так вважає 31% населення.
• Загалом у запропонованій альтернативі визначити  НАТО як «захист» чи «загрозу» для України 44% населення обрало варіант «захист», 15% –«загрозу», а, на думку 26%,   НАТО не  є для України ані «захистом», ані «загрозою» (16% певної відповіді не дали).  Існують істотні регіональні відмінності у розумінні того, чим є НАТО для України: у Західному регіоні НАТО  однозначно сприймається  як захист (81%), істотно переважає сприйняття НАТО як захисту і в Центральному регіоні (68%).  А от у Південному та Східному регіонах  одностайності немає: у Південному регіоні 19% жителів сприймає НАТО як захист, стільки – 18% – як загрозу,  для 25% НАТО не є ані захистом, ані загрозою, а 37% взагалі не змогли висловити певну позицію. У Східному регіоні 30% сприймають НАТО як захист, 28% – як загрозу і 30% не бачать в НАТО ані захисту, ані загрози.
• Загалом лише 12% населення вважає, що вони добре інформовані про те, що таке НАТО,  55% дещо знають, але, на їхню думку,  недостатньо, а 22% не знають практично нічого, причому самооцінка поінформованості щодо НАТО приблизно однакова в усіх регіонах країни.
• Індикативне питання, яке б засвідчило знання  населення щодо НАТО, засвідчило низький рівень поінформованості: лише 21% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО  ухвалюються консенсусом (коли згодні усі члени НАТО). Натомість  найбільш популярною була відповідь «більшістю голосів» (34%, ще 10% вважають, що рішення ухвалюють «старі» члени НАТО, а «новачки» – ще ні, а 34% взагалі не  змогли пристати до жодного варіанту. Причому кількість правильних відповідей не надто відрізнялася у різних регіонах: від 19% у Західному регіоні до 26% – у Східному.

Геополітичні орієнтації жителів україни (вересень 2017)

На референдумі щодо вступу до НАТО голоси розподілилися б таким чином: 62% — за вступ України до НАТО, 38% — проти. Порівняно із травнем цього року, частка людей, які готові проголосувати за вступ України до НАТО, трохи збільшилася. 

Ставлення жителів України до питання вступу України до НАТО

За даними опитування, частка прихильників вступу України до НАТО переважає над часткою противників: якби референдум із питання, чи вступати Україні до НАТО, відбувався у вересні 2017 року, 45% жителів України проголосували б за вступ України до НАТО, 27% — проти; решта 28% не визначилися, або не стали би брати участь у такому референдумі.

Тож, якби референдум щодо вступу України до НАТО проводився у вересні 2017 року, і у голосуванні взяли участь усі ті, хто визначився зі своїм вибором, явка становила би близько 72%, а голоси учасників розділилися б таким чином: 62% — за вступ України до НАТО, 38% — проти.

Порівняно із травнем цього року, частка готових проголосувати за вступ України до НАТО зросла із 41% до 45%, натомість відсоток тих, хто проти, зменшився із 32% до 27%. Частка тих, хто не визначився або не став би брати участь у референдумі з цього питання, не змінилася (за результатами травневого опитування таких було 27%, у вересні — 28%, різниця — у межах статистичної похибки).

Ідею вступу України до НАТО, як і раніше, підтримують переважно мешканці західних і центральних областей; на півдні і на сході країни більшість налаштована проти вступу України до НАТО. За результатами опитування, якби референдум з питання, чи вступати Україні до НАТО, проводився у вересні 2017 року,

• у західних областях 62% проголосували б за вступ до НАТО, 11% — проти, 28% — не визначилися;
• у центральних областях 51% готові проголосувати за вступ до НАТО, 22% — проти, 27% — не визначилися;
• у південних областях — 29% за вступ до НАТО, 40% — проти, 31% — не визначилися;
• у східних областях — 25% за вступ до НАТО, 50% — проти, 25% — не визначилися.

Західний регіон: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний регіон: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південний регіон: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Східний регіон: Харківська, Донецька, Луганська область (без тимчасово окупованих територій).

Вересень 2018 року

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року.
Всього був опитаний 2041 респондент віком від 18 років у всіх регіонах України (в 110 населених пунктах), за винятком АР Крим та окупованих територій у Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2002–2017 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

• Від 2014 р. в українському суспільстві продовжує превалювати орієнтація на вступ до НАТО як найкращий варіант гарантування національної безпеки України. Порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 р. вступу до НАТО як джерела безпеки надали перевагу 13%, у травні 2014 р. –  33%, у вересні 2014 р. – 44%, листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 – 47%, травні 2018 – 43%.  Станом на серпень 2018 р. приблизно 42% українців вважають членство в НАТО найкращою гарантією національної безпеки.

Більш детально можна ознайомитися з інформацією на сайті Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Червень 2019 року

Дослідження соціологічної групи "Рейтинг" на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI).

Згідно з опитуванням, якби сьогодні проводився референдум про вступ України до НАТО, 53% респондентів підтримали б вступ, 29% виступили би проти.

Не брали б участі в референдумі 4% опитаних. Ще 14% було важко відповісти на запитання.