Ключовим елементом Політики НАТО з питань жінок, миру і безпеки є необхідність визнання жінок не тільки як жертв конфліктних ситуацій, але і як акторів мирного процесу, що беруть участь у попередженні, регулюванні та вирішенні конфліктів. Альянс також виходить з розуміння того, що насильство і дискримінація щодо жінок є серйозними перешкодами для побудови успішного та мирного суспільства.
У цьому контексті НАТО у співпраці з країнами-партнерами (членами Ради євроатлантичного партнерства/РЄАП) докладають зусиль для забезпечення імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН №1325(2000) «Жінки, мир і безпека» та інших резолюцій РБ ООН з цієї проблематики (№№1820(2008), 1888(2009), 1889(2009), 1960(2010), 2106(2013) і 2122(2013)).
Політика НАТО щодо імплементації Резолюції РБ ООН №1325 заснована на положеннях безпосередньо самої резолюції, а також Стратегічної концепції НАТО, прийнятій на Лісабонському саміті у 2010 році.
Ключовими положеннями Політики НАТО з питань імплементації Резолюції РБ ООН №1325 і Стратегічної концепції є: участь жінок у запобіганні конфліктам, їх врегулюванні та стабілізації; участь жінок у процесі розбудови миру; захист прав жінок і дівчат; запобігання сексуальному насильству та насильству за гендерною ознакою, пов'язаних з конфліктом. Реалізація Політики спирається як на внутрішні, так і на зовнішні ресурси НАТО та її партнерів.
Ґрунтуючись на фундаментальних та довгострокових цілях НАТО щодо захисту свободи і безпеки всіх своїх членів політичними та військовими засобами, Політика НАТО з питань жінок, миру і безпеки спрямована на забезпечення врахування гендерного аспекту в політичних рішеннях, щоденній діяльності та зусиллях щодо запобігання та врегулювання конфліктів. У цьому контексті належна увага приділяється соціальній ролі чоловіків і жінок, а також тому, яким чином ця роль може впливати на виникнення відповідно різних ризиків та безпекових потреб, а отже визначати відповідно різні можливості здійснення внеску у попередження та врегулювання конфлікту.
Відповідно до головних завдань НАТО, визначених у новій Стратегічній концепції, реалізація Політики Альянсу з питань жінок, миру і безпеки сконцентрована на таких напрямах як кооперативна безпека, антикризове управління, місії та операціях під проводом НАТО, а також національні внески. Окрім зазначеного, у Політиці враховані такі важливі наскрізні питання як управління людськими ресурсами, освіта, підготовка та навчання, громадська дипломатія.