У засіданні 8 червня взяли участь члени Міжпарламентської ради Україна-НАТО, яка є двостороннім моніторинговим органом; представники НАТО та ОБСЄ, представники Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, народні депутати України.

Засідання розпочалося з переобрання співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО Рейнел Андрейчук, яка досі була виконувачем обов'язки. Її кандидатуру було підтримано одностайно.

У вступному слові співголова Міжпарламентської ради Україна-НАТО, Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що сьогоднішнє засідання - перше з часів Революції гідності. Воно триває у відповідальний для України момент. "Україна сам-на-сам опинилася з однією з найпотужніших армій світу", - сказав він.

А.Парубій нагадав, що ще у 2008 році на Бухарестському саміті було визнано право України стати членом НАТО для гарантій безпеки в Україні і в світі. За його словами, нещодавно Верховна Рада внесла зміни до законів про основи національної безпеки, про засади внутрішньої та зовнішньої політики, якими визначила як пріоритетний євроатлантичний розвиток нашої країни.

За словами А.Парубія, на сьогодні наша армія захищає увесь цивілізований світ. "Путін кинув виклик усій світовій системі безпеки", - зазначив доповідач.

Промовець наголосив, що мета України – вступ до НАТО, і більшість українців підтримують це рішення.

«Очевидно, невипадково за цих умов нині тут відбувається одразу два форуми: засідання Міжпарламентської Ради Україна - НАТО і виїзне засідання Комітету ПА НАТО з питань економіки і безпеки», - зауважив Перший заступник Голови Верховної Ради.

У цьому контексті А.Парубій наголосив на надзвичайно важливій ролі Міжпарламентської Ради Україна - НАТО як двостороннього моніторингового органу для ефективного просування України курсом євроатлантичної інтеграції, який нещодавно цим складом Парламенту визначений законодавством зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави.

У вступному слові співголова Рейнел Андрейчук подякувала членам Ради Україна-НАТО за право очолити засідання в якості співголови.

"Від імені Парламентської асамблеї НАТО хочу сказати, що Україна має особливі відносини з Асамблеєю.. Останнє засідання відбулося за 10 днів до початку Революції гідності. ПА НАТО закликала міжнародну спільноту розпочати санкції щодо тих осіб, які сприяли вбивству людей під час мирного протесту на Майдані.

На сьогодні ми бачимо зовсім іншу Україну. Ви обрали демократичну владу демократичним шляхом. Україна обирала між минулим і майбутнім. Росія розпочала агресію щодо України анексією Криму. Росія поставила під загрозу мир в усій Європі. Україна відстоює свободу і верховенство, зокрема, міжнародного права. Ми повинні змусити Росію заплатити за все те, що вона зробила з Україною", - зазначила Р.Андрейчук.

За словами доповідача, Парламентська Асамблея НАТО завжди підтримуватиме Україну в євроатлантичному поступі, бо вона – одна з пріоритетних аудиторій НАТО, і відносини України з НАТО досить міцні.

Р.Андрейчук наголосила, що, на думку ПА НАТО, останні парламентські вибори в Україні були проведені за міжнародними стандартами, що продемонструвало силу нової держави.

Міністр оборони України Степан Полторак у виступі зазначив, що за останній рік Російська Федерація вдвоє збільшила чисельність свого угруповання в Криму, що становить близько 24 тисяч військовослужбовців. Тож, незважаючи на міжнародні зобов’язання, існує висока ймовірність розміщення на території півострова носіїв стратегічної ядерної зброї. "Фактично Росія формує в Криму потужне угрупування військ для гарантованого утримання окупованої території та відстоювання своїх інтересів на південно-західному напрямку", - сказав Міністр оборони.

На думку С.Полторака, події навколо населеного пункту Мар'їнка яскраво свідчать про небажання бойовиків та їх російських кураторів дотримуватися Мінських домовленостей. "Немає жодних пояснень і виправдань новим людським жертвам та спробам масового наступу на наші позиції", - зазначив промовець. За його словами, Україна повністю залишається відданою Мінським домовленостям, готова їх виконувати у повному обсязі, натомість незаконно створені збройні формування продовжують шукати шляхи зриву мирного процесу. "Збільшується кількість обстрілів житлових кварталів та об'єктів інфраструктури. З моменту оголошення режиму припинення вогню (з 15 лютого 2015 року) загинуло понад 100 військовослужбовців та понад 50 цивільних осіб", - зазначив С.Полторак.

Міністр оборони підкреслив, що ситуація в зоні проведення АТО залишається напруженою. С.Полторак озвучив комплекс заходів, спланованих з метою протидії можливій активізації незаконних збройних формувань, серед яких: дообладнання рубежів і позицій по лінії зіткнення сторін та в глибині контрольованої території; обладнання захисних споруд поблизу пунктів пропуску на основних маршрутах переміщення цивільного населення та транспортних засобів; удосконалення польової виучки військ ЗСУ, визначених до проведення ротації; нарощування системи управління військами особливо на напрямах управління режиму припинення вогню; тривають інженерні роботи на оборонних рубежах в глибині контрольованої території; поліпшено роботу закладів охорони здоров'я щодо надання невідкладної допомоги постраждалим в зоні АТО.

Заступник голови Політичного комітету Ради Україна-НАТО Ян Дзєджічак висловив загальну думку про те, що російська агресія – загроза всьому трансатлантичному регіону. "Ми повинні мати спільну позицію щодо боротьби з цим явищем", - сказав він.

Під час засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО планується розглянути питання поточної безпекової ситуації в Україні, загроз її національній безпеці, перспективи євроатлантичної інтеграції країни, виконання річних національних програм співробітництва Україна-НАТО, міжнародної допомоги Україні для здійснення необхідних реформ.

Довідково: Міжпарламентська рада Україна-НАТО була створена в березні 2003 р. на основі Спільної моніторингової групи Верховної Ради України і Парламентської Асамблеї НАТО. Основним завданням Ради є парламентське сприяння належному виконанню Річної національної програми, а також аналіз її імплементації. Засідання Міжпарламентської ради проводяться двічі на рік по черзі в Брюсселі та у Києві.

За матеріалами сайту Верховної Ради України