цього пристрою було презентовано під час 15-го засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля.

У межах Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» над розробкою працює міжнародна команда з представників НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Норвезького університету науки і технологій та компанії UARPA.

«Наразі ми презентуємо результат перших 9 місяців роботи – це не остаточний пристрій, а лише робочий прототип – ручний георадар. У подальшому до нього буде писатися софт, який зробить з цього пристрою 3D міношукач», – розповів один з учасників проекту, докторант Норвезького університету Юрій Войтенко.

Базується розробка на мікросхемі розміром 5 на 5 мм, створеній за специфічною технологією. Це дає пристрою перевагу у розмірі та компактності – він буде ручним та легким, а також у способі живлення – він працюватиме навіть від батарейок.

У проекті застосовані абсолютно нові, не використовувані раніше в локації сигнали та спеціальні антени. Завдяки цьому підвищено чутливість приймачів: вони виявлятимуть предмети на глибині до півметра. Причому розпізнаватимуть міни та вибухові пристрої не лише з заліза, а й і з пластику – цього зараз не робить жоден з існуючих мінодетекторів.

Програмне забезпечення дасть можливість міношукачу відтворювати тривимірне зображення знайденого предмета та виводити його на екран. Крім того, відповідний софт дозволить приладу порівнювати отриману ним інформацію з тією, яка буде занесена до бази даних.

Усіх цих характеристик наразі не має ні один мінодетектор у світі. Тож уже на даному етапі розробники досить високо оцінюють перспективи серійного виробництва приладу, відзначаючи, що його ціна буде на одному рівні з іншими подібними міношукачами.

Високу оцінку роботі вчених надав і заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Сорін Дукару.

«Як інженер я знаю, скільки неймовірних зусиль потрібно докласти, щоб з маленької деталі зробити такий масштабний, унікальний проект. І створення такого міношукача – це не лише реакція на негайні потреби України, він потрібний буде у багатьох місцях і використовуватиметься в усьому світі», – підкреслив пан Дукару.

Нагадуємо, що гуманітарне розмінування є одним з основних напрямів реалізації спільних наукових проектів України і НАТО. Також серед пріоритетів – розвиток телемедицини та протидія кіберзагрозам.

{video}https://www.youtube.com/watch?v=dBYeif63eb8{/video}