Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
Виступ Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмусена в Інституті Брукінгса
Опубліковано 19 березня 2014 року о 19:31

Чому НАТО важлива для Америки?



Дуже дякую, Фіоно, за добрі слова. Я хотів би також висловити вдячність співробітникам Інституту Брукінгса за відмінну роботу щодо організації цього заходу.

Пані і панове!

За останній місяць світ, у якому ми живемо, змінився.

Військова агресія Росії проти України є кричущим порушенням міжнародних зобов’язань, порушенням суверенітету й територіальної цілісності України. Анексія Криму внаслідок референдуму, проведеного, так би мовити, під дулом пістолета, є незаконною і нелегітимною. Це підриває зусилля, спрямовані на пошук шляхів мирного врегулювання конфлікту. Це сигнал до пробудження. Для євроатлантичної спільноти. Для НАТО. І для усіх тих, хто прихильний єдиній, вільній і мирній Європі.

Так, безпеку не можна сприймати як належне. Протягом останніх десятиліть ми стали свідками інших криз у Європі. Західні Балкани у 90-ті. Грузія у 2008 році. Однак сьогодні ми маємо справу з найбільш серйозною загрозою європейській безпеці й стабільності після припинення холодної війни.

По-перше, з огляду на її розмах, а також беручи до уваги той факт, що йдеться про одну з наймасштабніших передислокацій військ за останні десятиліття.

По-друге, з огляду на те, що поставлено на карту, а саме: свобода 45 мільйонів громадян, їхнє право на власний вибір.

І, по-третє, тому що ця криза розгортається у безпосередній близькості до кордонів НАТО.

Проте не можна розглядати Україну відокремлено: поточна криза торкається не лише України.

Ми стали свідками того, що можна визначити як «ревізіонізм» ХХІ століття. Спроби повернутися назад у часі. Запровадити нові розподільчі лінії на нашому континенті. Монополізувати ринки. Підкорити населення. Переписати, або просто знищити, норми міжнародного права. Розв’язати проблему із застосуванням сили натомість міжнародних механізмів, що формувалися і відпрацьовувалися десятиліттями.

Ми були переконані, що така поведінка залишилася у минулому. Однак сьогодні ми бачимо її знову. І це небезпечно. Адже порушує міжнародно визнані норми поведінки. Сприяє поширенню нестабільності. Скорочує можливості співпраці і зміцнення довіри. І, в кінцевому підсумку, підриває нашу безпеку. Не лише безпеку НАТО й України, але й власне Росії. Якщо правила ігноруються, якщо угоди не дотримуються від негативних наслідків цього потерпають усі, у тому числі й Росія.

Росія була серед тих, хто у 1994 році зобов’язався поважати територіальну цілісність й суверенітет України. Росія тоді гарантувала, що утримуватиметься від загрози силою або застосування сили проти України. Відступивши нині від цих зобов’язань, Росія поставила під сумнів свій авторитет і надійність на міжнародній арені. Її кроки, спрямовані на приєднання Криму, є очевидним порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Росія повинна поважати свої міжнародні зобов’язання, негайно припинити усі військові дії проти України і шукати способи мирного політичного врегулювання кризи, зокрема шляхом безпосереднього діалогу з урядом України. Адже якщо Росія і надалі дотримуватиметься обраного курсу, то вона опиниться у ще глибшій міжнародній ізоляції.

Не існує швидких і простих способів протистояти «світовим хуліганам». Адже у демократичних країнах, перш ніж ухвалити будь-яке історичне рішення, ми звикли дискутувати, розмірковувати й аналізувати усі можливі варіанти. Адже ми цінуємо прозорість і прагнемо завжди діяти у дусі законності, яким би врешті-решт не був наш вибір. І ще тому, що для нас застосування сили – це крайній захід у разі, якщо усі інші можливості вичерпано.

Єдиний спосіб протистояти цим проблемам – це збереження солідарності між державами Європи й Північної Америки. Саме так ми і поводилися від самого початку кризи в Україні. НАТО чітко висловила свою позицію, засудивши військові дії Росії на території України. Ми беззастережно підтримуємо уряд у Києві. І ми дали зрозуміти, що рішення президента Путіна, які сприяли ескалації напруженості, не минуть без наслідків.

Нашим першим кроком стало призупинення спільного планування місії військово-морського супроводу, спрямованої на забезпечення знищення арсеналів хімічної зброї Сирії, яка мала б стати першою спільною операцією під егідою Ради НАТО – Росія. Ми також вирішили тимчасово припинити робочі зустрічі цивільних і військових посадовців Росії і НАТО. До того ж ми нині переглядаємо увесь спектр співпраці у рамках Ради НАТО – Росія. Міністри закордонних справ НАТО ухвалять відповідне рішення на майбутній зустрічі у Брюсселі на початку наступного місяця. Проте ми цілком відкриті для політичного діалогу з Росією у форматі Ради НАТО – Росія, щоб дати Росії можливість відреагувати.

Ми також вжили заходів, спрямованих на підвищення боєздатності НАТО, зокрема підсилення поточної місії патрулювання повітряного простору в країнах Балтії, спостережні польоти над Польщею й Румунією, а також підвищення обізнаності з поточною ситуацією.



Держави – члени НАТО також запровадили додаткові дипломатичні й економічні санкції. Нам дуже хотілося б цього уникнути, але така реакція була неминучою і становить адекватну відповідь на дії Росії.

Ми не маємо жодного наміру назавжди відмовитися від співпраці з Росією. Але ми також не в змозі ігнорувати той факт, що Росія порушила усі принципи, на яких ґрунтується наша співпраця. Отже, ми не можемо вдавати, що нічого не сталося і продовжувати роботу в нормальному режимі.

Пані і панове!

У момент, коли безпека євроатлантичного регіону опинилася під загрозою, Північноатлантичний альянс не похитнувся. І не похитнеться у майбутньому.

За 65 років існування Альянсу союзники по НАТО довели їхню незмінну відданість один одному, а також глобальній системі безпеки, частиною якої є НАТО. Трансатлантичний зв’язок – це сила нашого Альянсу. Завдяки йому ми маємо можливість проводити консультації, співпрацювати і долати усі можливі кризи, що виникають.

Це не означає, що НАТО має розв’язувати усі кризи, що виникають на євроатлантичному просторі. Проте, на мою думку, у кожному разі НАТО має відігравати певну роль. Адже Альянс посідає три елементи, які мають вирішальне значення у реагуванні на сучасні виклики безпеці. Три елементи, які мають істотне значення для гарантування захисту Європи і Північної Америки.

Це – політична легітимність. Це – постійні структури, випробувані в дії, і які довели свою дієвість. Це – військова потуга.

По-перше, політична легітимність.

НАТО є виявом спільної спонтанної волі 28 найпотужніших, суверенних демократій світу, отже становить надзвичайно авторитетне джерело політичної легітимності, якому не може бути аналогів порівняно з односторонніми заходами або діями коаліцій доброї волі.

Це стосується й наших місій і операцій, у яких беруть участь також держави-партнери, чия політична підтримка й військові внески сприяють тому, що НАТО набуває ще більшої легітимності на міжнародному рівні.

Промовистим прикладом цього є місія МССБ під проводом Альянсу в Афганістані. У ній беруть участь загалом 50 країн: усі 28 членів НАТО і 22 країни-партнера, а це – чверть держав світу. Наймасштабніша і найбільш дієва коаліція у новітній історії. Коаліція, яку ніхто інший, окрім НАТО, не зміг би зібрати. І здійснювати управління нею.

Це підводить мене до другого пункту. НАТО забезпечує випробувані в дії, функціональні політичні й військові структури.

У рамках НАТО існує унікальний постійний форум для проведення політичних консультацій, що дає змогу американцям і європейцям зустрічатися щодня з метою обговорення актуальних питань і ухвалення рішень щодо гарантування нашої колективної безпеки. Лише два тижні тому країни – члени Альянсу зібралися на прохання Польщі, яка скликала консультації у рамках статті 4 Вашингтонського договору. Завдяки цьому нам одразу вдалося відреагувати на занепокоєння у галузі безпеки, які висловила одна з держав НАТО. У такий спосіб ми вкотре підтвердили нашу солідарність.

Наші політичні й військові структури також забезпечують постійно діючі механізми реагування на кризи. Отже, ми в змозі оперативно й ефективно відреагувати на будь-яку ситуацію, що викликає занепокоєння. Політичними заходами. Військовими заходами. Або ж із адекватним поєднанням обох.

До того ж у рамках НАТО існує постійна військова командна структура. Отже, якщо ми вирішуємо вжити будь-яких військових дій, то вже маємо призначені для цього структури, з необхідними якостями і навченим персоналом, які не потрібно спеціально створювати в кожному окремому випадку.

Ми маємо військові штаби, які можуть бути швидко розгорнуті і перебирати на себе командування операціями й місіями там, де це необхідно. НАТО має сили підвищеної готовності, що несуть службу у режимі «за викликом». У разі потреби НАТО в змозі оперативно організувати надходження військових ресурсів з боку держав – членів НАТО, а також з понад 40 країн-партнерів, розташованих на п’яти різних континентах.

Як і раніше члени НАТО готові у будь-яку мить спільно відреагувати на загрозу безпеці будь-якої з держав – членів Альянсу й оперативно забезпечити необхідну підтримку.

Так сталося після терактів 11 вересня проти Сполучених Штатів Америки, коли НАТО відрядила літаки повітряного спостереження і попередження на підтримку США. Під час кризи у Сирії ми розгорнули системи ППО «Патріот», щоб забезпечити захист Туреччини. А сьогодні наші літаки повітряного спостереження і попередження пильнують кордони Альянсу у Східній Європі.

А тепер уявіть, що було б, якби НАТО не існувала.

Щоразу у випадку виникнення кризової ситуації політичні й військові структури довелося б створювати «з нуля». Щоразу докладати зусиль для досягнення політичного консенсусу. Шукати партнерів. Розробляти плани операцій. Визначати, забезпечувати і доправляти в район операцій військові сили й засоби.

Це позначалося б на ефективності. На витратах. Дорогоцінний час було б втрачено. І, нарешті, коли вдалося б доправити до місця подій усі необхідні ресурси для забезпечення реагування, могло б бути вже запізно для того, щоб припинити кризу.

Отже, наявність постійних структур НАТО допомагає заощадити час, докласти менше зусиль для досягнення бажаного результату. Заощадити кошти платників податків. Це має й інші переваги – дає змогу уніфікувати вимоги до збройних формувань всередині Альянсу, сприяє належному оснащенню, підготовці й навчанню наших військ. Це також сприяло тому, що ми створили найбільш боєздатні, взаємопов’язані збройні сили, що будь-коли існували.

Отже, третій пункт, на якому я хотів би зупинитися – це унікальна військова потуга НАТО. НАТО помножує військовий потенціал своїх держав-членів. Завдяки цьому навіть слабші держави НАТО набувають такої самої військової потуги, що і найпотужніші.

Дозвольте пояснити, яким чином США виграють від переваг, що їх забезпечує колективна безпека НАТО.

Знову ж таки, Афганістан становить яскравий приклад. У 2010 році американські сили отримали значні підкріплення, тим часом європейські країни НАТО також надіслали до Афганістану численні підрозділи. Збільшилася участь держав-партнерів. Протягом останнього десятиліття на кожні два американських солдата в Афганістані припадав один європейський. Загалом службу у складі місії під проводом НАТО в Афганістані пройшли майже 400 тисяч європейських військових. Їхнє завдання полягало у тому, щоб Афганістан ніколи більше не став стартовим майданчиком для міжнародних терористів.

Три роки тому у Лівії європейські держави – члени НАТО, Канада й партнери Альянсу відіграли чільну роль у забезпеченні ембарго на постачання зброї, підтриманні зони, забороненої для польотів, й захистові цивільного населення від нападів, санкціонованих лідером їх власної країни.

Сьогодні у підтриманні миру в Косові беруть участь понад тридцять одна європейська країна – НАТО й країни-партнери.

А поблизу берегів Сомалі кораблі з чотирьох союзних ВМС – Іспанії, Туреччини, Італії й Нідерландів – несуть чергування поряд з кораблями ВМС США. Їхнє завдання – захищати акваторію від піратів. Гарантувати безпеку судноплавства.

Європейські країни поділяють тягар у галузі безпеки, який несуть США, багатьма іншими способами. Європейський союз, зокрема, запроваджує власну операцію із протидії піратству, а низка європейських країн перебрали на себе роль у реагуванні на зростання нестабільності в Африці, зокрема у Малі і в Центральній Африці.

Справді, НАТО здійснює унікальний внесок у гарантування безпеки. Адже лише НАТО об’єднує у своїх лавах найпотужніші демократичні держави світу у рамках постійно діючої, інтегрованої військово-політичної структури.

І лише НАТО здатна гарантувати політичну легітимність й військову потугу, які жодна країна або ж тимчасова коаліція не змогли б забезпечити самотужки.

Усе зводиться до простої істини: краще жити у безпеці разом, ніж у небезпеці поодинці. Це також дешевше. Ось чому НАТО є відмінним захисником Америки. Ось чому НАТО – це вигідно. І ось чому НАТО важлива для Америки.

Попри це я не втомлюся наголошувати на тому, що Європа має робити більше. Користуючись нагодою, я хотів би зауважити, що ми в НАТО повинні прагнути забезпечити справедливіший розподіл витрат і відповідальності.

Як між країнами Північної Америки і Європою, так і в межах Європи.

Як засвідчили події в Україні, безпека у Європі не може сприйматися як належне. Криза в Україні також стала нагадуванням про те, що ані Європа, ані Америка не здатні самотужки знайти спосіб розв’язання проблем.

Ось чому я наполягатиму на тому, щоб європейські країни робили більше в політичному і військовому аспекті. Щоб припинилося скорочення оборонних видатків. Щоб видатки на оборону збільшувалися. Щоб ми працювали усі разом з метою усунення недоліків в оборонному потенціалі. Зокрема, у таких галузях, як протиракетна оборона, захист від кібернападів, спільні системи розвідки, спостереження і рекогносцировки.

У цьому році ми зберемося на черговий саміт НАТО в Уельсі, Велика Британія. Ми маємо ухвалити непрості рішення щодо далекосяжних стратегічних наслідків російської агресії для нашої спільної безпеки. Відданість Альянсу безпеці його членів залишиться непорушною.

Добігає кінця місія МССБ, отже ми зосередимося на визначенні перспектив співпраці з Афганістаном. Ми маємо забезпечити Альянс належним потенціалом для реагування на сучасні виклики безпеці, такі як кібернапади і ракетна загроза. І ми й надалі розвиватимемо партнерські відносини із сусідніми країнами й партнерами в усьому світі, які поділяють наші ідеали.

Саміт в Уельсі поведе нас уперед по шляху, який ми проклали разом. Щоб створити такий Альянс, який відповідав би потребам колективної безпеки, а також індивіальної безпеки кожної з його держав-членів, зокрема і вашої країни. Такий Альянс, який був би в змозі протистояти будь-яким викликам, що можуть постати у майбутньому.

Пані і панове!

Як засвідчили останні події, серйозні проблеми у галузі безпеки продовжують виникати. Повсякчас постають нові виклики. Небезпеку може становити не лише окрема країна, зброя або терористичне угруповання. Небезпека приховується у ситуації, коли окрема країна вирішує, що має право перекроїти геополітичну карту. Коли комп’ютери використовують хакери для заподіяння шкоди. Або коли мирні громадяни зазнають нападу через політичні або ідеологічні розбіжності. Ми повинні об’єднатися перед обличчям усіх цих проблем, які роблять наш світ небезпечнішим і непередбачуванішим.

Наша спільна історія вказує шлях, яким рухатися. У червні ми відзначатимемо 70-річчя з дня висадки союзницьких військ у Нормандії. Я пригадую, як одного разу ми побували у Нормандії з сім’єю. Ми бачили пляжі, де так багато солдатів союзницьких військ – європейців і американців – віддали життя за свободу. Я проходив повз ряди білих надгробків, могили полеглих солдатів.

Ці хоробрі солдати, які штурмували узбережжя Нормандії, знали те, що сьогодні ми в жодному разі не маємо права забувати: здобути безпеку сьогодні означає гарантувати свободу, демократію і процвітання завтра.

Це дух, на якому ґрунтується НАТО. Ось чому НАТО важлива для Сполучених Штатів Америки, для усіх її членів, сьогодні й у прийдешні десятиліття.

Дякую за увагу!

http://www.nato.int/cps/en/SID-6C3A90A7-2F40991F/natolive/opinions_108087.htm?blnSublanguage=true&selectedLocale=uk&submit.x=10&submit.y=1&submit=select

 

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux