Україна - НАТО

Київ 11:07

Інтерв'ю в.о. Глави Місії України при НАТО Є.Божка для Європейської правди "Ми не лише просимо – Україна має серйозні пропозиції для Альянсу"

07 липня 2016, 14:00

Вже у четвер у Варшаві розпочнеться саміт Північноатлантичного альянсу, де українському питанню відведена ключова роль.

Швидше за все, лідери держав-членів НАТО схвалять принципово новий пакет допомоги.

Рішення ще має бути затверджене президентом, та загальні його обриси вже відомі. "Європейська правда" першою публікує детальний опис очікуваного пакету допомоги – про них нашому виданню розповів виконуючий обов’язки глави місії України при Альянсі Єгор Божок.

Розмова з ним не обмежилася лише питанням саміту.

Читайте в інтерв’ю про стосунки НАТО-РФ, про зміну українського ОПК, про перспективи членства України, а також про те, чому Україна вже понад рік не має повноцінного посла при Альянсі.

 

"В Москві намагаються створити паралельну реальність"
 
– Зараз все частіше кажуть про потепління стосунків Росії та НАТО. Від 2014 року не було засідань ради НАТО-Росія; в 2016 всі змінилося. В квітні вже була зустріч, нині Альянс сам просить Москву провести ще одну. Навіщо?
 
– Причина цього – істерія, яку продовжують розкручувати в Росії щодо того, що, мовляв, НАТО позиціонує себе як ворог Росії. Але насправді НАТО себе так не позиціонує, і саміт Альянсу це підтвердить.
Всі кроки, які будуть схвалені на Варшавському саміті, мають оборонний характер і не спрямовані проти Росії. Навпаки: ці кроки потрібні для того, щоб убезпечити членів Альянсу від можливих агресивних дій з боку РФ.
Та в Москві намагаються створити паралельну реальність, в якій НАТО озброюється і тисне на Росію.
 
Щоб спростувати всю цю пропаганду та істерію, НАТО постійно підтверджує свою готовність до діалогу, до обміну інформацією, до обговорення всіх питань, що непокоять Російську Федерацію. І звідси виходить ідея провести ще одне засідання ради НАТО-Росія.
Але це не означає зміну позицій НАТО з принципових питань. Діалог і послаблення позицій – це різні речі.
– Але хіба перші зустрічі з РФ дали якісь результати?
 
– Наскільки я розумію, ні. Але відсутність результатів не означає те, що діалог не треба продовжувати.
– Альянс або частина його членів готові до потепління відносин з Росією?
 
– А ніхто й не говорив, що Альянс бажає закритися від РФ.
НАТО готове повернутися до співпраці з Росією, але за умови, що вона повернеться в рамки міжнародного права і припинить безчинства проти України, відмовиться від дій в Грузії, Молдові, припинить провокації, які вона вчиняє в небезпечній близькості до кордонів НАТО.
– Наприклад?
 
– Наприклад – незаконний перетин повітряного простору. Наприклад – провокативні дії по відношенню до військових сил і засобів країн-членів НАТО. Наприклад – суттєве нарощення військового потенціалу в Криму. Наприклад – оголошення про створення нових військових баз та передислокацію дивізій (підкреслю, саме дивізій!) впритул до кордонів з Україною, а також з країнами-членами НАТО.
"Чітке розуміння" щодо членства в НАТО у нас не раз змінювалось
 
– Водночас в країнах-членах НАТО дехто ставить під сумнів навіть Бухарестську декларацію, де йдеться про те, що "Україна колись стане членом Альянсу". Про це говорив Кваснєвський, говорили німецькі політики.
 
– Я від офіційних представників Німеччини я такого не чув, а політики, які це говорили, не представляють позицію держави. Як, до речі, і високоповажний пан Кваснєвський.
Рішення Бухарестського саміту ніхто не скасовував, воно залишається чинним. Інше питання, коли його застосовувати? Чи на часі зараз для України в принципі повертатися до нього, якщо навіть з технічної точки зору ми не готові до його реалізації?
Для України актуальним є посилення обороноздатності, реформування сектора безпеки і оборони. Саме про це ми говоримо з НАТО, на це спрямовані наші зусилля.
– В Брюсселі ви чули сумніви у Бухарестській декларації?
 
– Цього питання просто немає на порядку денному.
Для нас є чітке розуміння: Україна колись стане членом НАТО. Питання в тому, наскільки ми зможемо реалізувати підготовчі заходи, та чи будемо ми послідовними у реалізації свого "чіткого розуміння".
Адже з історії ми пам’ятаємо, що це "чітке розуміння" в нас неодноразово змінювалось.
– Ви раніше оголосили про сорок нових напрямків співпраці, які мають відкритися для України після Варшави.
 
– Наразі ця ідея узгоджена лише міністрами оборони.
І якщо в Варшаві президент домовиться про це з лідерами країн-членів НАТО і рішення буде затверджене на саміті, на найвищому рівні, то ми отримаємо справді серйозний комплекс взаємодії.
Якщо говорити про ідею в її нинішньому вигляді, то йдеться про допомогу в секторі безпеки і оборони.
– Уточніть, будь ласка, суть пропозицій.
 
Ми говоримо про інституційну реформу оборонного відомства, про структурну реформу збройних сил, про систему командування, про оптимізацію системи логістичного забезпечення, про оборонно-технічне співробітництво задля зменшення залежності від оборонно-промислового комплексу Російської Федерації.
Тобто йдеться, зокрема, про імпортозаміщення, про переорієнтацію українського ОПК на стандарти НАТО.
 
Ми говоримо про реформування системи військової медицини, про створення в Україні системи парамедицини та телемедицини натівського зразка, про реформу системи військової освіти, навчання і тренування, про реформу системи підготовки бійців, сержантів і звичайних солдат, про продовження процесу створення в Україні сил спеціальних операцій.
Ми говоримо про відновлення військово-морських сил, про поглиблення взаємодії у протидії гібридним загрозам, про захист критичної енергетичної інфраструктури, про спільні навчання і тренування, про створення в Україні нової системи стандартизації й кодифікації, про поглиблення взаємодії України з НАТО у сфері стратегічних спроможностей, таких як стратегічні авіаперевезення, і так далі, і так далі.
Це не повний перелік – як бачите, я по пам’яті перераховую пункти.
Напрямів дуже багато, я назвав тільки частину.
Ніколи в історії Альянсу, ви можете перевірити це, країні-партнеру не надавався такий за обсягом пакет допомоги.
Пригадуєте, в Уельсі НАТО започаткувало чотири трастових фонди для України, по чотирьох напрямках. Сьогодні на розгляді – сорок напрямів взаємодії з НАТО, тобто за два роки ми можемо говорити про збільшення в десять разів.
І це, як на мене, дуже серйозний результат.
"Тепер від НАТО будуть поради принципово іншого рівня"
 
– Про що конкретно йдеться за цими напрямками? Очевидно, не лише про гроші.
 
– Гроші – точно не головне. Одне лише фінансування для нас не було би таким привабливим. Хоча в пакеті допомоги є зобов’язання, що НАТО виділяє на реалізацію цих напрямів достатній фінансовий ресурс.
Буде також матеріально-технічна підтримка, практична, консультативна та дорадча підтримка. Тобто – менторінг, як це звикли називати.
Фактично говоримо про те, що НАТО братиме безпосередню участь у реформуванні сектора безпеки і оборони України.
І перший крок у цьому напрямку, перший тест того, що така взаємодія можлива, вже відбувся, коли ми готували Стратегічний оборонний бюлетень.
Ви пам’ятаєте, наскільки болючим був цей процес ("Європейська правда" згадувала про проблеми у підготовці документа). Ми працювали над Стратегічним оборонним бюлетенем півтора роки, чотири рази його переписували, але зрештою ми зробили документ, який відповідає стандартам НАТО.
Вперше в нашій історії.
Цей шлях ми пройшли разом із радниками НАТО. Це довело, що Україна здатна тісно взаємодіяти з Альянсом в реформі сектора безпеки і оборони, і що є політична воля це робити.
Отже, ми зробили дороговказ для реформи оборонного сектора, тепер ми будемо його виконувати. І НАТО братиме безпосередню участь у цьому процесі. Буде посилена консультативно-дорадча присутність НАТО в Україні.
Тепер НАТО надаватиме нам поради принципово іншого рівня – не ситуативні для вирішення тих чи інших питань, а стратегічні.
 
І що важливо, тепер вся допомога, яка надаватиметься НАТО як організацією, і союзниками зокрема, буде скоординована. Для цього в Україну буде направлений старший радник з питань координації допомоги.
– Часто доводиться чути, що Україна має щось запропонувати Альянсу, має довести свою важливість для європейської безпеки. Це, до слова, є одним з критеріїв розширення НАТО. У нас є що запропонувати Альянсу?
 
– Так, звісно. Ми готові ділитися, і вже ділимося, нашим унікальним досвідом протидії гібридній війні – цього практичного досвіду не має жодна інша країна.
І про це також йдеться в пакеті допомоги, який, сподіваюсь, буде ухвалений на саміті.
Або інше – наші унікальні стратегічні літаки АН-124 "Руслан".
Досі діяв проект, за яким Україна надавала країнам-членам НАТО послуги в галузі стратегічних авіаперевезень спільно з Росією.
 
Керівництво нашої держави вирішило відмовитися від взаємодії з Росією у цій сфері. Ми зараз домовляємося про новий проект Україна-НАТО.
 
Ми можемо бути корисними НАТО у сфері розвідки і спостереження, можемо ділитися тою інформацією, яка у нас є. Можемо запропонувати свої можливості і ресурси для проведення спільних навчань і тренувань. Наприклад, Яворівський полігон вже є сертифікованим центром тренування НАТО.
Кількість і обсяги навчань і тренувань на цьому полігоні будуть збільшуватися.
Отже, ми не лише просимо – Україна має серйозні пропозиції для Альянсу.
 
"Наявність посла України в НАТО – принципове питання для партнерів"
 
– Ви згадали про центр протидії гібридній війні. Про що йдеться?
 
– Робота над створенням цього центру має розпочатися одразу після схвалення Альянсом пакету допомоги.
Ми зараз говоримо про створення платформи для взаємодії між Україною та НАТО у сфері протидії гібридним загрозам – такою буде його назва.
Центр буде розташований в Києві і координуватиметься українським представником.
Буде робоча програма цієї платформи, буде виділений спеціальний ресурс, і українські суб’єкти спільно з суб’єктами країн-членів НАТО працюватимуть у конкретних визначених напрямках.
З цією тематикою пов’язаний ще один напрямок – розбудова в Україні Сил спеціальних операцій.
Це вид збройних сил, найбільш ефективно призначений для протидії гібридній війні. Зараз класична війна – це рідкість. Як правило, агресія втілюється в нестандартних гібридних формах.
Сили спеціальних операцій – це не класичний спецназ, це більше.
 
Вони мають бути готові до умов проведення інформаційних війн, психологічних операцій, диверсійних дій, розвідки, звільнення заручників, блокування диверсантів. Тобто це більш серйозний підрозділ, ніж класичні спецназівці, які діють просто фізичною силою.
Ми вже створили такий підрозділ, зараз йде його укомплектування, відбір персоналу, який далі проходитиме відповідні спеціальні тренування. Вже створено командування, призначений командувач.
Їхня підготовка йде спільно з нашими колегами з НАТО.
Це важливо: ми не просто просимо про допомогу, ми робимо це спільно. Нові речі в українській армії створюються спільно з Альянсом, і це знаково.
– Попри весь позитив, у відносинах з НАТО є проблема. Вже більше року немає посла – представника України при Альянсі. В країнах-членах кажуть, що Київ обіцяв призначити його до саміту, та цього не сталося. Ми можемо хоча б частково виконати обіцянку – представити кандидата у Варшаві або повідомити Альянс про визначену кандидатуру?
 
– В НАТО справді очікують на якомога швидше рішення президента України щодо визначення кандидатури посла. Процедурні питання можна вирішувати (без призначення посла. – ЄП), це не є проблемою. Але я теж чув про очікування партнерів, для них принциповим є політичне значення наявності посла України в НАТО.
Однак остаточне рішення з цього питання – в компетенції президента, і не мені це коментувати.
Я можу лише запевнити: місія України при НАТО і особисто я, як виконуючий обов’язки голови місії, робимо все можливе, щоб підтримувати належну динаміку і рівень співробітництва між нашою державою та Альянсом до призначення нового керівника. 
Розмовляв Сергій Сидоренко