Україна - НАТО

, Київ 13:24

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».

Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.

У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:

1. Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;

2. Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;

3. Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;

4. Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;

5. Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;

6. Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;

7. Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;

8. Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу  хімічних отруйних речовин;

9. Термоелектричні матеріали та пристрої для  енергозаощадження та підвищення безпеки;

10. Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;

11. Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;

12. Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;

13. Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;

14. Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;

15. Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;

16. Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;

17. Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;

18. Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;

19. Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;

20. Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;

21. Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;

22. Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;

23. Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї

24. Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;

25. Моделювання і пом'якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;

26. Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;

27. Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;

28. Наноматеріали для безпеки;

29. Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;

30. Дослідження пом'якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;

31. Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;

32. Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;

33. Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівництво – джерела і контрзаходи;

34. Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;

35. Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;

36. Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;

37. Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;

38. Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;

39. Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

 

Відеоролик "Україна-НАТО: Наука заради миру",

наданий Центром інформації та документації НАТО в Україні

Україна-НАТО