Україна - НАТО

, Київ 02:15

НАТО за доби змін: на що розраховує та що має робити Україна

25 травня, 12:33

В четвер у Брюсселі відбудеться зустріч лідерів країн-членів НАТО. Як правильно зауважили ЗМІ, ця зустріч не матиме статус саміту, адже саміт – це масштабніша подія зі своїми правилами, яка відбувається раз на два роки.

Та поза тим, нинішня робоча зустріч, в якій вперше братиме участь президент США Дональд Трамп, є важливою. В тому числі – для України.  

Ми розраховуємо, що цей захід надішле світові черговий чіткий сигнал про незмінну підтримку України з боку НАТО і про абсолютне несприйняття агресивних дій Росії як проти нашої держави, так і проти всього цивілізованого світу.

Ми маємо підстави розраховувати, що це прозвучить у заяві за результатами зустрічі; швидше за все, цю заяву союзники вповноважать зробити генерального секретаря Альянсу. Проте я звичайно очікую, що й лідери країн-членів Альянсу активно контактуватимуть зі ЗМІ. З моїх розмов із колегами з країн-членів НАТО за останні два тижні я роблю висновок, що тема України залишається "в головах і серцях" переважної більшості союзників по НАТО.

Та коли говоримо про очікування України від НАТО, не варто зупинятися лише на зустрічі союзників.

Дехто намагається відвернути увагу НАТО від України, представляючи події в Україні як щось менш важливе, аніж інші події у світі.

Досі Альянс дотримувався позиції, що ситуація в Україні й агресія Росії перебувають у зоні пріоритетної уваги. Ми працюємо над тим, щоби це збереглося і надалі, та чекаємо від партнерів продовження чітких і твердих заходів тиску на Російську Федерацію, які зрештою примусять її повернутися до рамок міжнародного права.

Ми також розраховуємо на продовження практичної та матеріально-технічної допомоги для подальшого розвитку сектора безпеки і оборони України.

Наша мета – пройти точку неповернення у реформі безпекового сектора України і переведення його на стандарти НАТО.

Йдеться не просто про допомогу, а про менторську підтримку з боку НАТО.

Ми прагнемо здійснити такі реформи, після яких український безпековий сектор вже не зможе стати таким, яким був у минулому.

Точка неповернення – це коли структура збройних сил буде переведена на стандарти НАТО.

В Збройних силах України, в Генштабі має бути запроваджена так звана J-структура, яка є спільною для всіх країн-союзників і для Альянсу в цілому.

В НАТО є чітка структурованість військового командування. Всі знають, що, приміром J2 – це розвідка, J3 – це оперативна служба, J4 – це логістика, а J5 – це планування операцій. Кожен "модуль" має свої функції, однакові для всіх країн, і це дає повну сумісність військ Альянсу.

Зрештою, ми маємо досягти точно такого рівня сумісності.

Одночасно повинно змінитися Міністерство оборони. Воно не лише має позбавитися невластивих функцій, що дублюють Генштаб; насамперед, Міноборони має стати цивільним, політичним відомством, в складі якого не буде діючих військових.

Для багатьох в Україні це, без перебільшення, стане зламом свідомості, але цього не уникнути.

Не може Міністерство оборони вести війну! Воно має визначати загрози, формувати шляхи їх нейтралізації, здійснювати контроль за діяльністю військових формувань. А війну ведуть Генштаб і Збройні сили, цей принцип визнаний успішним в усьому світі. У нас раніше Міноборони та Генштаб дублювали одне одного; нині ми крок за кроком позбуваємося цього дублювання.

Цього року Україна отримає новий імпульс у співпраці з НАТО.

Незабаром ми отримаємо нового главу місії України в Альянсі.

Сподіваюся, це рішення буде прийняте президентом України найближчими тижнями. В НАТО вже знають, хто з українських дипломатів є претендентом на цю посаду.

Два роки, у найважчі часи, ми взаємодіяли з НАТО без глави нашої місії. В Альянсі з розумінням поставилися до складної ситуації, в якій опинилася Україна в умовах російської агресії, коли кращі кадри потрібні вдома.

Але всьому є свій край.

Це призначення особливо важливе з огляду на те, що відбудеться в липні. В НАТО вже оголосили – і я можу підтвердити – що в липні цього року до України з візитом прибуде Північноатлантична рада – найвищий постійно діючий керівний орган НАТО.

До кінця року, сподіваюся, ми розпочнемо другий етап в роботі низки трастових фондів НАТО для України (ці фонди, нагадаю, були започатковані в Уельсі, на зустрічі президента Порошенка з лідерами Альянсу).

Ми розраховуємо, що буде погоджений і почне роботу цільовий проект з реформування та розвитку спроможностей Державної служби надзвичайних ситуації України.

Нагадаю, що ситуація в Балаклії, де внаслідок російської диверсії спалахнули склади зі зброєю, довела, що ДСНС часом має вирішальне значення у протидії агресії з боку РФ. За моїми даними, НАТО стало єдиною міжнародною організацією, яка негайно відгукнулася на заклик України і надала допомогу в ліквідації наслідків тієї пожежі. Саме тоді виникла ідея про започаткування допомоги Альянсу для підвищення спроможності ДСНС.

В Україні часто лунає думка, що, мовляв, "справжня допомога – це надані нам "Джавеліни". Та я щиро переконаний: краще навчити нас ловити рибу і дати вудку, аніж постійно давати нам рибу.

Тому ми з НАТО не говоримо про отримання "Джавелінів", а спільно робимо все можливе для того, щоби виробляти "Джавеліни" в Україні.

Українська оборонна промисловість здатна робити геніальні речі.

Ми вже отримуємо допомогу в переорієнтації нашого ОПК на стандарти НАТО, у розвитку виробничої кооперації з Альянсом.

Наведу наочний приклад: у державному оборонному замовленні на найближчі роки є будівництво морського патрульного літака для потреб ЗСУ, такого собі "міні-авакса". Дизайн і оснащення цього літака ми будемо розробляти спільно з НАТО.

Ще один приклад: нині "Укроборонпром" за участі НАТО організовує академію, де представників оборонних підприємств нашої держави навчатимуть методам роботи за стандартами НАТО.  Наша оборонна промисловість має великий потенціал на західному ринку, думка про те, що ми назавжди зав’язані на російську оборонку – безпідставний міф. Але нам часом бракує необхідних навичок. І ми вдячні представникам Альянсу, що вони погодилися передати свій досвід Україні.

Є й інші приклади такої співпраці; деякі з них чутливі, які не можна розголошувати. Але зміст спільної роботи у сфері реформування ОПК є практичним і серйозним.

І щороку ми будемо ставати ближчими до Альянсу.

Автор: Єгор Божок,

в.о. глави місії України при НАТО

Стаття розміщена на "Європпейській правді"