Україна - НАТО

, Київ 02:23

Програма НАТО «Наука заради миру та безпеки»

КОМІТЕТ НАТО З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

28 червня 2006р. Північноатлантична рада НАТО затвердила пропозицію країн-членів Альянсу щодо створення нового Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки. Новий комітет став результатом широкої ініціативи по реструктуризації робочих органів Альянсу, який поєднав найкращі аспекти колишнього Наукового комітету НАТО та Комітету з викликів сучасному суспільству.

Ідея поєднання викликана необхідністю спрощення адміністративних процедур у контексті підготовки проектів у сфері науки та довкілля зокрема, а також доцільністю формування єдиної системи управління бюджетними ресурсами НАТО для планування та реалізації проектів у галузях невійськового співробітництва.
Комітет НАТО з науки заради миру та безпеки став ключовим комітетом Альянсу, який підтримує практичне співробітництво у цивільній науці та інноваціях і пов’язує науку із суспільством через проекти, які започатковуються і реалізуються у рамках існуючих процедур програми “Наука заради миру та безпеки” (колишня назва - “Безпека через науку”).

Цей підхід враховує передовий досвід, набутий НАТО та країнами-членами Альянсу за останнє десятиріччя; очікуваний результат - спрощена та ефективніша система управління ресурсами НАТО, у т.ч. адміністративними і фінансовими.

 Комітет з науки заради миру та безпеки має декілька головних цілей:

  • реалізація проектів зі співробітництва з наголосом на партнерство;
  • демонстрація відкритості і транспарентності, вміння спільно працювати у рамках проектів на взаємовигідних засадах;
  • визначення загроз безпеці, попередження загроз, пошук та прийняття адекватних рішень;
  • прийняття рішень на національному рівні та обмін інформацією між експертами, вченими, політиками у вирішенні актуальних проблем сьогодення, залучення наукової, експертної та політичної думки з країн-партнерів Альянсу

 

ПРІОРИТЕТИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
(раніше - БЕЗПЕКА ЧЕРЕЗ НАУКУ)

 Комітет НАТО з науки заради миру та безпеки поступово адаптує свою робочу програму відповідно до вказаних ключових цілей аби краще і ефективніше відповідати викликам безпеці у світі, який змінюється. Така програма отримала назву “Наука заради миру та безпеки”.

Програма та її діяльність буде й надалі адміністративно управлятися Підрозділом публічної дипломатії. Програма з науки заради миру та безпеки буде включатися до документів НАТО з планування операцій та навчань, Робочого плану Євроатлантичного партнерства, Плану дій партнерства проти тероризму, Робочої програми з розвитку Середземноморського діалогу, Щорічного цільового плану Україна-НАТО та Планів дій індивідуального партнерства.

Нова програма має на меті сприяти співпраці у науці та технологіях у контексті збереження безпекового середовища у світі. Програма продовжуватиме заохочувати країни-партнери Альянсу та країни Середземноморського регіону активізувати практичну співпрацю на тих напрямках, які визначені ключовими вимірами співробітництва на терені євроатлантичного простору і які відповідають інтересам країн євроатлатичного діалогу.

Програма також буде зосереджена на попередженні та протидії терористичних загроз, інших загроз безпеці та викликів, серед яких є протидія екологічному та комп’ютерному тероризму, безпека продуктів харчування тощо.

Особливий наголос надається тому, що нові проекти, які пропонуються країнами-партнерами та країнами Середземноморського регіону, мають відповідати пріоритетам цих націй та інтересам Альянсу і його країн-членів. Це дозволить сфокусувати програму на досягненні конкретних цілей та задоволенні об’єктивних потреб кінцевих користувачів.

 

КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

 Ключовими елементами Програми з науки заради миру та безпеки є:

1. Створення комп’ютерних мереж для розвитку цифрового зв’язку в країнах-партнерах;

2. Залучення молодого покоління вчених до вирішення актуальних проблем сьогодення;

3. Виконання пріоритетних проектів у країнах-партнерах, країнах Середземноморського діалогу;

4. Розвиток і підтримка мереж експертів у ключових сферах діяльності Програми;

5. Проведення досліджень та реалізація проектів за рахунок національних коштів із залученням урядових і неурядових експертів Альянсу за фінансової підтримки Програми з науки заради миру та безпеки;

6. Сприяння проходженню навчань та стажувань молодих вчених, експертів та політиків з країн-членів Альянсу та його партнерів, налагодженню зв’язків між ними для обміну досвідом та ініціативами та оптимізація розвитку предметного діалогу за допомогою проектів, які становлять взаємний інтерес.

 

МЕХАНІЗМИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
Програма має відповідні механізми підтримки (схематично виглядає так):

Програма “Наука заради миру” – є ключовою у науковому вимірі і є елементом підтримки співробітництва Альянсу з партнерами у пріоритетних сферах науки і технологій.

Програма також поширюється на:

  • Гранти для налагодження співробітництва (CLG);
  • Гранти на візити та зустрічі експертів (EV);
  • Гранти на розвиток передових студій, створення у перспективі центрів науково-дослідницького спрямування (ASI);
  • Гранти на проведення досліджень (ARW);
  • Гранти реінтеграції, які мають на меті сприяти реалізації ідеї прикладних досліджень на практиці (RIG);
  • Підтримка розвитку комп’ютерних мереж у країнах-партнерах.

Цей механізм підтримки поширюється на:

  • Гранти на розвиток інфраструктури комп’ютерних мереж (NIG);
  • Підготовку та проведення семінарів, зустрічей експертів з вдосконалення комп’ютерних та телекомунікаційних мереж, у т.ч. для наукових, дослідницьких та навчальних закладів (ANW);
  • Дослідження.

Гранти для співробітництва надаються на підтримку досліджень у таких пріоритетних сферах:

  • Захист від тероризму (виявлення хімічних, біологічних, радіологічних або ядерних речовин і озброєнь (ХБРЯ), фізичний захист від ХБРЯ речовин, захист цивільного населення від його впливу, обеззаражування ХБРЯ речовин, протидія екологічному та комп’ютерному тероризму);
  • Боротьба з іншими загрозами безпеці (екологічна безпека, користування водними ресурсами, прогнозування та запобігання катастрофам природного та техногенного характеру, безпека продуктів харчування, інформаційна безпека, людська та суспільна динаміка).

Дорадчі ради Комітету з науки заради миру та безпеки

Оцінку і відбір проектних пропозицій здійснюють Дорадчі ради Комітету, які розглядають заявки на участь країн-членів та держав-партнерів Альянсу. Від протокольного рішення Дорадчих рад залежить, чи отримає схвалення проектна пропозиція країн-учасниць проекту, чи ні.

Дорадчі ради створені Комітетом і охоплюють чотири виміри:

  1. Хімія/Біологія/Фізика;
  2. Інформаційна безпека;
  3. Екологічна безпека;
  4. Людські ресурси.

У роботі Дорадчих органів беруть участь науковці та експерти академічних кіл з країн-членів Альянсу, держав-партнерів НАТО, країн Середземноморського діалогу. Кількість фахівців одного Дорадчого органу складає 15 осіб.

Кожна з Дорадчих груп відповідає за розробку, перегляд, затвердження, імплементацію та звітування за стан виконання існуючих в НАТО програм і проектів, які реалізуються у країнах-партнерах Альянсу зокрема.
Національний представник та його заступник обираються на дворічний період.
Члени Дорадчих груп призначаються на дворічний період, які запрошуються, у разі необхідності, до штаб-квартири НАТО для розгляду питань практичного співробітництва з Альянсом.

Забезпечення програми

Програма забезпечується співробітниками Міжнародного секретаріату НАТО з Управління публічної громадської дипломатії у штаб-квартирі організації в Брюсселі. За програму відповідають два сектори – сектор програм співпраці і сектор загроз і викликів. Керівником Управління є помічних генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії, який водночас є головою Комітету. В підрозділі також є два заступника помічника генерального секретаря, один з яких відповідає за наукову співпрацю.

Механізм подачі проектних пропозицій, а також процедура їх розгляду є досить простою і детально викладена на сайті Управління публічної дипломатії МС НАТО. Водночас, варто надати декілька рекомендацій українським науковцям, фахівцям, дослідникам, які планують подати проектні заявки до МС НАТО для участі у проектах.

  • по – перше, варто визначитися із ідеєю та концепцією пропозиції, яка має відповідати пріоритетам України та відповідати ключовим напрямкам співробітництва з Альянсом, механізмам програми “Наука заради миру та безпеки”;
  • по - друге, тематика проекту має носити інноваційний характер. У разі, якщо тематика і характер проектної пропозиції дублює інші або вже існуючі проекти, що реалізуються, пропозиція ризикує бути відхиленою або вважатися такою, що не відповідає інноваційній моделі розвитку відносин з Альянсом;
  • по – третє, проектна пропозиція має містити інформацію щодо кола учасників проекту і з боку партнерів – країна-члена (або декількох країн-членів) Альянсу з числа академічних кіл, профільних дослідницьких установ, неурядових організацій. При цьому, слід враховувати, що проектні пропозиції мають містити стислу інформацію щодо характеру досліджень або іншого виду/типу діяльності по суті. Надається особлива увага кінцевому результату проекту, його подальшому практичному застосуванні країною, що ініціювала проект. Терміни проекту можуть коливатися від 12 до 36 місяців. Кошторис витрат під кожний етап підготовки досліджень, робіт тощо, у т.ч. перелік засобів у разі їх придбання, має вказуватися у євро; загальний бюджет проекту не може перевищувати 300 тис. євро. Якщо пропозиція за розрахунками проектантів перевищує межу фінансування, встановлений для програми “Наука заради миру”, слід вказувати, яку частку фінансування покривається співучасниками проекту.

Процедура підготовки проектів до затвердження триває тричі на рік: до 1 березня, до 1 липня та 1 до листопада.

Після отримання пропозицій від аплікантів, фахівці МС НАТО готують засідання Дорадчих рад відповідно до тематики, де розглядаються зміст, концепція та фінансові умови проекту. У разі формального схвалення, проектна пропозиція з рекомендацією Дорадчого органу передається на погодження керівнику Управління публічної дипломатії для прийняття відповідного рішення.

Як правило, проектні пропозиції передаються до МС НАТО через делегації країн-членів та країн-партнерів Альянсу при штаб-квартирі НАТО. Це дозволяє супроводжувати процес розгляду прийняття рішень по суті, а також, у разі необхідності, вносити за погодженням із розробником проекту з однієї або іншої сторони корективи, якщо у цьому виникатиме потреба. У разі необхідності, розробники проектної пропозиції можуть бути запрошені на засідання профільної Дорадчої групи для “захисту” своєї роботи.