Україна - НАТО

, Київ 02:19

Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП)

 Рада євро-атлантичного партнерства (РЄАП) була створена у 1997 році на заміну Раді північноатлантичної співпраці. У ній беруть участь 28 країн-членів Альянсу та 22 країни-партнери. 

Рада представляє собою форум для проведення регулярних консультацій і співпраці. Засідання РЄАП проводяться щомісяця на рівні послів, щорічно - на рівні міністрів закордонних справ або міністрів оборони та начальників штабів збройних сил, а також час від часу на рівні саміту.

Глави держав та урядів країн - членів Ради також зустрічаються в разі потреби, як вони це зробили у Вашингтоні в квітні 1999 року. Саміт РЄАП у Вашингтоні надав можливість відкрито обговорити питання співробітництва в рамках РЄАП в галузі безпеки в ХХІ сторіччі. Керівники держав зосередились на ключових викликах безпеці в межах території РЄАП, зокрема, на ситуації в Косові.

Глави держав і урядів ухвалили два документа, пов’язаних з подальшим розвитком програми «Партнерство заради миру». Перший з них, «Політично-військова структура проведення операцій ПЗМ під проводом НАТО», стосується питань участі країн-партнерів у процесі політичних консультацій та прийняття рішень, оперативному плануванні та організації управління майбутніми операціями під проводом НАТО, в яких вони братимуть участь. У другому документі, який називається «До партнерства у ХХІ сторіччі - вдосконаленого і більш дієвого партнерства», розглядаються основні елементи, покликані зробити програму «Партнерство заради миру» (ПЗМ) більш дієвою.

РЄАП відіграла важливу роль у проведенні консультацій під час кризи у Косові. Для того щоб утримувати партнерів в курсі планів і підготовки НАТО до можливих військових варіантів врегулювання конфлікту в Косові, а також для обміну поглядами на розвиток подій, була проведена серія позачергових засідань.

Заходи в межах РЄАП доповнюють програми Партнерства заради миру (ПЗМ). Вони ґрунтуються на двохрічному плані дій, зосередженому на консультаціях і співпраці з питань політики та безпеки, таких як регіональні питання, контроль за озброєннями, міжнародний тероризм, підтримка миру, питання оборонної економіки, цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій, наука і екологія.

Майже усі країни - члени РЄАП, які не входять до НАТО, надіслали до Альянсу свої дипломатичні місії, які працюють над розширенням контактів між НАТО і країнами-партнерами та посиленням ефективності та результативності співпраці.

Важливим досягненням РЄАП стало створення Євро - атлантичного центру координації заходів з реагування на катастрофи (EADRCC), що було включено в план дій на пропозицію Російської Федерації.
Центр був відкритий у червні 1998 року і до нього негайно звернувся Верховний комісар ООН з питань біженців з проханням надати допомогу Албанії в облаштуванні біженців з Косова. У відповідь на ескалацію кризи біженців в регіоні, що розпочалася наприкінці березня 1999 року, НАТО і країни-партнери почали надавати узгоджену гуманітарну допомогу. EADRCC також зіграв важливу роль в координації гуманітарної допомоги під час повеней у Західній Україні.

РЄАП сприяє практичній співпраці в галузі регіональної безпеки через проведення тематичних семінарів, які закладені у план дій Ради. Перший такий семінар з регіональної співпраці був проведений у Грузії в жовтні 1998 року. Відтак подібні заходи мали місце в Литві і Словаччині, Болгарії та Узбекистані.
Нині вивчаються пропозиції щодо подальших практичних ініціатив, зокрема, можливі способи підтримки РЄАП глобального гуманітарного руху проти мін та шляхи контролю за переданням ручної вогнепальної зброї.

Окрім цього, РЄАП запровадила ініціативи для сприяння та координації практичної співпраці та обміну досвідом у ключових галузях, які включають боротьбу з тероризмом, охорону кордонів та інші питання, пов’язані із розповсюдженням зброї масового знищення, стрілецької та легкої зброї.

Погоджена політика НАТО та РЄАП щодо підтримки міжнародних зусиль на сприяння Резолюції Ради безпеки ООН №1325 щодо жінок, миру та безпеки, а також боротьби з торгівлею людьми.